12 липня 1246 року транзитний Плутон став у опозицію до натального Сонця і з'єднався з натальним Юпітером. Ця опозиція після кожного циклу буде давати тяжкі випробування для України. Транзитний Уран став у квадрат до натального Марсу і Меркурія. Транзитна Ліліт і Сатурн зайшли у VІІІ-й Дім. Транзитний Нептун у V-му Домі став в опозицію до натальної Ліліт. Татаро-монголи заборонили Київське князювання. Київ перестає існувати юридично. (Директивний Asc з'єднався з Плутоном). Тільки через сто років, вже при Литві, починають в Києві відбудовувати церкви, поступово він заселяється людьми.
Цей етап еволюції українців завершився... Почався новий - відродження.
Коли апостол Андрій Первозванний у першому столітті (55 рік) прийшов на землі великої Скитії, він познайомився з народом, незайманим середземноморською цивілізацією. Ставши на київських горах, він благословив цю землю, цей народ з надією на майбутнє християнське просвітління. М'який, щирий і лагідний характер цього народу давав підстави надіятись, що на цій землі з часом виникне держава з ідеальним народовладдям, де будуть правити світлі сили і в першу чергу Бог - Отець.
Врешті-решт , Бог зупинив свій погляд на Подніпров'ї, де відкривалися великі можливості людям прийняти у своє серце світлі сили. Ось чому сюди прибув апостол Андрій.
Річ у тому, що ідея впровадження світлих сил у Середземноморському та інших регіонах не могла повністю реалізуватись, бо сильні з централізованою структурою держави чинили опір світлим силам Космосу. Надцентралізація і диктатура - це породження диявола. Тільки таким чином він міг утримувати владу на Землі і добувати через насилля, страждання, страх і кров енергію для свого існування. Так астрологи розуміють причини виникнення імперії. Деміурги світлих сил не могли на тому етапі подолати диявольські сили, які постійно "плутали" карти. Тому доводилося шукати нових варіантів або погоджуватися з існуючим станом.
Незабаром, після відвідин Придніпров'я апостолом Андрієм, серед русів-полян відчувається надзвичайне економічне і політичне піднесення. Руські племена об'єднуються від Дону до Карпат в союз Антів. Стурбовані цим актом темні сили насилають на Антів Готів, потім аварів, яких римляни теж називали гунами. Хоч перші сходи і були пошкоджені, але не зламані. У VІІ і VІІІ-му століттях починається нове піднесення серед східних слов'ян. Це збіглося з поступовим проникненням в Подніпров'я варягів. Диявол не заспокоївся, він вирішив з допомогою варягів оволодіти Подніпров'ям з середини. Нова епоха ознаменувалася кривавими походами проти Візантії та інших народів. Виростає держава під назвою Русь, де провідну роль відіграють поляни. Але Телець не може побудувати жорсткої централізованої держави, принаймні надовго.
Багато клопоту темним силам завдав князь Володимир Святославович, впровадивши християнство на Русі. Демон, як пише Даниїл Андреєв, засіває диявольське насіння розбрату. Гагтунгр використав жорстоку наругу князя Володимира над язичницькою вірою і прокляття волхвів. Ні в тої, ні в іншої сторони духовності не вистачило. А за законами Карми народ завжди несе відповідальність за вчинки своїх правителів.
Усі народи, які породили жорстку централізовану владу, мали свого демонічного покровителя. Київ такого покровителя не мав.
Схоже, що диявол не зміг цілком захопити владу і знищити світлі сили на Русі, хоча нашкодив достатньо. Річ у тому, що багато що залежить від людей.
Згодом нових турбот дияволу додав Любецький з'їзд руських князів, де затвердились права передачі князівств по спадщині. Щоб знищити Русь, підірвавши її зсередини, диявол вибирає вятичів, тобто володимиро-суздальців, які, відокремлюючись від Русі, знищують Київ. Але Київську державу повністю знищити вони не могли, бракувало сил. Це плем'я до середини ХІІ-го століття сповідувало язичництво. Ця окраїна держави, розсіяна по лісах, відставала у розвитку від русів, але вплив Києва все ж відчувався і поширювався він через еліту, а пізніше через духовенство, яке присилав Київ. Після викрадення ікони Святої Богородиці з резиденції Київських князів і перевезення її у Володимир, де виникає новий політичний центр, незалежний від Києва, починає формуватися майбутній великороський етнос. А при Івані Калиті починає закладатися майбутня державність з її агресивною, азіатською суттю, надмірними амбіціями і безмежною ненаситністю. Недарма князя Івана Калиту називали "мішком з грошима". Знищуючи конкурентів підступними методами (писав доноси на них в Орду), він прибирав собі спочатку їх гроші, а потім, розоривши, і землі. Використовувались і інші підступні методи... За свою лояльність до Орди Москва здобула собі привілеї, використовуючи стратегію і тактику азіатів. Річ у тому, що Москві було вигідно прислуговуватись Орді, доки остання не ослабла. Ця азіатська політика залишилась у Москви й понині і називалася пізніше збиранням земель руських (і неруських теж), хоча в етнічному плані до русів вятичі не мали прямого стосунку, хіба як жителі васального регіону, який позичив у русів культуру, релігію та історію. 10-й знак від Водолія (влада, держава...) - Скорпіон. Ось чому державність великоросів має скорпіонні властивості. Цікаво, що Скорпіонна суть Московської держави співпала з Скорпіонною підсвідомою сутністю цього народу. Оця спільна енергетика і об'єднувала народ і державу і мета в цілому збігалася у них (якмога більше загарбати і підкорити). А Водолійська енергетика тільки сприяла безмежній експансії. Ось звідки у москаля стільки прихованої ненависті і злоби проти тих, хто не з ним і хто йому в цьому заважає. Так що нічого прикриватися тільки Водолійською добродушністю і "широтою души".
Знищення Києва 1169 року Андрієм Боголюбським показало, що диявол долучився до діянь цього новонароджуваного народу. Таким чином у майбутніх великоросів, за твердженням Даниїла Андреєва, в тонкому світі народився покровитель з темною, диявольською енергетикою, ім'я якого - Жругр. З часом ці темні покровителі, зміняючи один одного, привели великоросів до імперії, а сам народ став імперським (апетит завжди зростає...). Поступово у великоросів починає з'являтися зверхність до інших поневолених ними народів. Це виявляється в зневазі до культури, менталітету цих народів. Але, перейнявши у русів культуру, релігію, великороси повністю нейтралізувати українців не змогли. У 1361 році дирекційна МС стала в трин до натального Сатурна, який знаходиться в VІІ-му Домі. На політичну арену виходить Литва, яка практично не потерпіла від татарської навали. Сама Литва в часи розквіту Київської Русі сильно залежала від хліба та й могутності русів. Тому більшість її племен сповідували в ті часи православну релігію. Великий вплив русів відчувався і на культуру: литовська еліта розмовляла, наприклад, руською мовою. (Так само і у вятичів, і радимичів культура і мова простолюдинам передавалась, в першу чергу, через руських священиків, які проповідували по всій державі).
Литовці вчасно згуртувалися перед загрозою німецького вторгнення і відбили натиск. Укріпившись, Литва через шлюбування князівських синів і дочок з вельможними українцями прибирає деякі землі русів.
10 червня 1363 року Великий князь литовський Ольгерд спільно з українськими князями розгромив ординців і загнав їх далеко на схід, за Дон. Транзитний Плутон підійшов до натального Сонця. Транзитний Сатурн ввійшов у VІІІ-й Дім, а Юпітер і Марс - у VІІ-й. Така позиція транзитів допомогла звільнитися від татар.
Із цього періоду українські землі позбуваються залежності від Орди, але підлягають Литві. Правда, Україна користувалася автономією. Наприклад, суму податку Литві не мав права міняти навіть Великий князь. Загалом Литва ставилася до українців прихильно, сприймаючи їх культурний вплив. Навіть литовська верхівка розмовляла руською мовою.
Литва за знаком Зодіака - Рак. А це, в першу чергу, турботливість, намагання окреслити кордони. Ольгерд почав будувати по кордонах України військові укріплення від набігів кочівників. Відновилася і Січ як традиційний і історичний форпост. Авторитет Литви виріс в очах українців. Далі вона сама стала під руку Великого Литовського князя. Але після польсько-литовської унії ситуація різко помінялася. Треба нагадати, що московити звільнилися від Орди тільки 1480 року, тобто через 120 років. Перший їх бій з Ордою відбувся 1380 року, тобто майже через 20 років після україно-литовського. Без допомоги українців і литовців Москва ніколи б не виступила проти Орди. За розрахунками військового історика Є.А.Разіна мобілізаційні можливості Димитрія Донського були на рівні максимум 50 тисяч чоловік (це з ополченцями прилеглих князівств). А академік Б.А.Рибаков вказує на літописні свідчення, що найменше 150 тисяч чоловік брали участь в битві, бо деякі літописи вказували і на більшу кількість військ. З татарського боку виступало до 300 тис. Крім того, українці прислали кадрові частини, тобто професійну дружину. У московитів же в основному переважали ополченці (од плуга). Військову ж операцію підготував і реалізував воєвода з Волині Боброк. Московський літопис пише, що військами командував Димитрій Донськой, але розподіляв війська Боброк з Волині. Так чия це перемога? Як завжди, Москва перемогу привласнила собі. Після того, як україно-литовські війська повернулися додому, Орда знову напала на московитів. Димитрій Донськой з Москви втік... Куди ділася могутність Москви? Так що про звільнення Москви в цей час мова не йшла. Вплив Орди на неї в цілому розтягнувся на 240 років. Московити опинилися в ізоляції, а головне - відрізаними від європейської цивілізації. Але і після звільнення від Орди ізоляція не припинилася і продовжилась ще на 300 років, доки Москва не посунула на Україну, де познайомилась з європейською культурою. Петро І тільки навів прямі мости з Європою. Так що не 300-річна ізоляція, а 600-річна, вплинули на розвиток великоросів у негативному плані, обмежуючи її в культурному, побутовому, матеріальному плані, роблячи їх агресивними і заздрісними. Ця великороська заздрість і агресивність дорого обійшлася не тільки українцям, а й іншим поневоленим народам.
А от Даниїл Андреєв виправдовує цю ізоляцію, пояснюючи її тим, що у такий спосіб закріпилася самобутність великого російського народу, забуваючи, що ізоляція несе негативніші наслідки для народу. Дике варварство не можна нічим виправдати, а воно закладається надовго в підсвідомість, незважаючи на зовнішній, з часом надбаний культурний лоск і проявляється як зневага до інших культур, чужого менталітету, агресивність, жорстокість, погорда.
|
|