На сьогодні мало в кого викликає сумнів той факт, що спосіб життя суспільства масового споживання веде до вичерпання ресурсів та посилення забруднення планети. Серед різноманітних пропозицій зміни такого стану варто відзначити ту, яку пропонують сучасні нові суспільні рухи, зокрема рух екологічних поселень. Цей рух пропонує альтернативу модель, яка виходить за рамки практик сучасного суспільства масового споживання, але в той же час видається цілком реалістичною. Прийнята в 90-х роках ХХ століття світовим співтовариством концепція сталого розвитку внесла суттєві доповнення в ідею екопоселень.
Рух екологічних поселень виступає за створення сталих спільнот з альтернативним стилем життя, орієнтованих на відновлення взаємозв'язку між людьми та природою. Головну мету екопоселень можна узагальнити таким чином: створення екологічно, економічно та соціально
сталої спільноти, яка існує в гармонії з природою, намагаючись завдавати якомога менше (а бажано взагалі не завдавати) шкоди довкіллю.
Рух екопоселень у західних країнах (Західна Європа, США, Канада) з'явився не на пустому місці, а став певним відгалуженням, належачи, з одного боку, до нових суспільних рухів, а з іншого - маючи корені в більш ранніх утопічних поселеннях та хіпі-комунах, привнісши нову - екологічну - ідеологію. На думку деяких дослідників, саме для малих спільнот (таких як екопоселення) більше шансів реалізувати принцип сталого розвитку, адже «наслідки деградації природного довкілля та результати втручання людини в природу найбільш відчутні у власному дворі» . Тому, говорячи про спільноту, слід говорити про «складні зв'язки не тільки між людьми або між людьми та землею, але також і про зв'язки між людською економікою та природою, лісом, полем, істотами, що завдають шкоди, і тими, хто приносить користь» . Наведену цитату можна без перебільшення назвати однією з ключових ідей в ідеології руху екопоселень. Фактично, екопоселення - це інтенційні спільноти, що прагнуть організувати своє життя за принципами сталого розвитку, маючи головним елементом своєї ідеології принцип екологічності.
Для екопоселення увага до навколишнього середовища, життя в гармонії з природою є ключовим фактором. Теоретично це означає зберігання енергії, відстеження входу та виходу ресурсів, які використовує спільнота (іншими словами, «забирання» не має значно перевищувати «віддавання»), та визнання залежності виживання людини від природи, усвідомлення людини як невід' ємної частини природи.
У 1994 р. була утворена Світова мережа екопоселень, завданням якої є «підтримка розвитку екопоселень у світі; розбудова сильної міжнародної, національних та регіональних мережекопоселень; створення організаційної структури для підтримки руху екопоселень у світі; просування ідеї сталого розвитку спільнот» (GEN). Таким способом екопоселення комунікують між собою, обмінюються досвідом тощо.
Звертаючись до України, слід зазначити, що для нашої країни феномен екопоселень є ще більш новим, ніж для західних країн. На відміну від західних країн, Україна не мала такого історичного досвіду у вигляді різного роду комун та альтернативних спільнот, як, наприклад, США. Нові суспільні рухи, які значною мірою долучилися до виникнення копоселень у західних країнах, в Україні також порівняно слабо розвинені. Однак в Україні має місце рух, який можна назвати рухом екологічних поселень, - рух Родових поселень.
Рух Родових поселень в Україну прийшов із Росії, де він зародився наприкінці 90-х років ХХ століття після виходу в світ серії книжок Володимира Мегре «Звенящие кедры России». За великим рахунком, рух Родових поселень України - це частина російського руху, оскільки сама ідея Родових поселень, як і вся ідеологія руху, походить саме з Росії. Узагальнюючи, можна сказати, що основна ідея руху полягає у створенні поселень, які складаються з окремих
маєтків, що належать родинам (звідси назва -родові). Маєтки перебувають у приватній власності і мають передаватися у спадок. Теоретично окремі маєтки, які кожна родина облаштовує на власний розсуд (будує дім, висаджує сад, город тощо), мають відновити контакт людини із землею, повернути почуття єдності з природою. Вважається, що, створюючи власний маєток, людина вкладає частину себе, відповідно, все, що буде стояти, рости тощо, нестиме в собі «частину» людини. Загалом ідеологія руху Родових поселень видається досить цікавою сумішшю з інвайронменталізму, концепції сталого розвитку та езотерики, що не може не позначитися на специфіці організації поселень.
Попередній аналіз дозволяє гіпотетично припустити, що українські екопоселення мають основні риси західних екопоселень, такі як концентрація уваги на природі, відновлення зв'язкуприрода - людина, відновлення зв'язку між людьми, сталий розвиток, хоча в той же час мають відмінні риси. Зважаючи на те, що поселення має складатися з окремих родових помість, можна припустити, що рух Родових поселень в Україні акцентує більше на індивідуалізмі, ніж у західних екопоселеннях, оскільки передбачає досить значну окремішність. Натомість для екопоселень західних країн більшою мірою характерний колективізм.
Головний аспект суспільної критики учасниками руху Родових поселень полягає у критиці відчуження людей від природи, відірваності від неї та втраті з нею зв'язку, а також у відчуженні людей самих від себе. Звідси випливають основні завдання поселенців: відновлення зв'язку між людиною і природою, розкриття людиною самої себе, свого потенціалу,
побудова інших соціальних відносин (більше рівності, «теплоти» у відносинах тощо).
На сьогодні в Україні налічується близько 50 екопоселень.
http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/han ... _sviti.PDFhttps://medium.com/@rodovidme/%D1%83%D0 ... 73ae262c1d